Позовна заява

Амур-Нижнеднепровский районный суд м. Дніпропетровська
49000 м. Дніпрпетровськ, ул. Новоселовская, 9

Позивач: Ф И О
49000, м. Дніпропетровськ,
вул. ХХХХХХХХХХХ буд. ХХХ, кв. ХХХ

Відповідач: УДАІ УМВС України
в Дніпропетровській області
49000, м.Дніпропетроськ, вул. Троїцка, 2а




ХХ квітня 2009 року, я Ф И О. (далі - Позивач) отримав поштою лист (копія конверта додається), в якому містились Постанова Серія ХХ № ХХХХХХ по справі про адміністративне правопорушення від ХХ лютого 2009 року, фото мого автомобіля з цифрами та написами (копії додаються).

Згідно з вище вказаною Постановою було постановлено притягти Ф И О. (копія паспорта та посвідчення водія додається) до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 300,00грн. (триста гривень 00 копійок) за порушення п.12.4 Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.

Зазначена постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото- та відеофіксації, що працюють у автоматичному режимі, у відповідності до ст.14-1 КпАП.

Вважаю дану постанову необґрунтованою, такою що не відповідає нормам КУпАП.

Стаття 268 КУпАП вказує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі, - що було порушено при винесенні вказаної постанови.

Також під час винесення постанови не дотримано вимоги статей 245, 276, 278, 279, 280 КУпАП відповідно до яких завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об’єктивне з’ясування обставин кожної справи та дотримання процесуального порядку розгляду справи.

При розгляді справи не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в моїх діях є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Таким чином вважаю постанову інспектора незаконною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:

Зазначена Постанова винесена за результатами застосування фіксації порушень ПДР засобами фото- та відеофіксації, що працюють у автоматичному режимі у відповідності до ст.14-1 КпАП.

Прилад, яким проводився нагляд за дорожнім рухом з метою фіксації порушень ПДР, не є автоматичним засобом фото- чи відеофіксації, оскільки він знаходиться у співробітника ДАІ, керується ним безпосередньо або через комп’ютер (визначаються ті параметри, які фіксуються приладом, зокрема, швидкість, абощо, об’єкт зйомки, її режими, кут огляду приладу, тощо). Між тим, ст.14-1 КпАП України передбачає, що для її застосування необхідно, щоб фіксація велася саме засобами фото-, кіно- або відео зйомки, які працюють у автоматичному режимі, тобто без участі співробітника ДАІ.

Таким чином, якщо інспектором ДАІ за допомогою прибору Визир" і було зафіксовано порушення правил дорожнього руху, то результат зйомки використовується як доказ, та як додаток до протоколу про адміністративне порушення, і в такому випадку складається протокол про адміністративне правопорушення в загальному порядку згідно з вимогами передбаченими чинним законодавством.

Отже, така фіксація не відповідає вимогам закону, до того ж, не сприяє виконанню основних завдань міліції і, зокрема, ДАІ по профілактиці та припиненню правопорушень.

Якщо б порушення і справді мало місце, посадові особи ДАІ, для виконання вимог п.п.3.1; 3.2; 3.3; 3.4 «Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України» мали б попередити та припинити правопорушення. Якщо цього не зроблено, і порушення могло мати місце, дії співробітників ДАІ є прямим порушенням цілого ряду Законів України – п.2.12 цієї ж Інструкції; ст.2, ст.10 п.5, 6 та 12 Закону України «Про міліцію»; ч.2 ст.3, ч.2 ст.52-1 Закону України «Про дорожній рух»; ст.1, 2, 3, п. 5, 6 та 7 ст.4 «Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ».

У тексті постанови зазначено, що нібито я, власник транспортного засобу, «скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст.122 КУпАП» у зазначений у постанові час у зазначеному місці, тобто, як водій транспортного засобу перевищив встановлені обмеженя швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, для чого, відповідно, мав керувати транспортним засобом. Проте для таких висновків у особи, яка винесла постанову, не було жодних підстав. На місці нібито порушення мене ніхто не зупиняв, постанову та протокол не складав. Якщо постанова виноситься щодо особи, яка безпосередньо керувала транспортним засобом, то ця постанова повинна бути винесена у загальному порядку. Якщо постанова виноситься за результатами фотофіксації, у порядку ст.14-1 КУпАП, то ця постанова не повинна містити тверджень, що саме зазначена особа керувала транспортним засобом. Отже, така постанова підлягає скасуванню, як винесена із порушенням закону.

До того ж, Якби я дійсно вчинив адміністративне правопорушення, то працівники ДАІ повинні були діяти відповідно до вимог п.5 ст. 10 Закону України «Про міліцію». Однак особа, що вчинила правопорушення на авто, яким я маю право керувати, виявлена не була, правопорушення припинено не було, посадова особа, що проводила фотофіксацію правопорушення – порушила вимоги Закону.

Також наголошую, що У зазначений у постанові час я автомобілем не керував оскільки у відповідності до п.2.2 ПДР передав у своїй присутності керування зазначеним транспортним засобом особі, яка мала при собі необхідні для цього документи, про яку мені відомо таке: що це мешканець ж. м. Червоний Камінь, на ім’я Андрій, віком приблизно 30-35 років, з яким ми напередодні зустрілися на вул. Леніна, за попередньою домовленістю з приводу імовірного продажу мого автомобіля. Інших даних про цю особу я не пам’ятаю.
Я попросив його відвезти мене та мою родину до родичів на ж. м. Комунар, зробив це у зв’язку із погіршенням самопочуття.

Окрім того, в даній постанові відсутні вказівки на те, хто саме проводив фото фіксацію за допомогою радіолокаційного відео записуючого вимірювача швидкості «Візір» №0812572. Між тим, це повинно бути зафіксовано, тим більше, що у відповідності до п.13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено Наказом МВС 13.11.2006 №1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів.

Тому при оцінці як законності, так і достовірності фіксації порушень ПДР необхідно мати відомості про цих співробітників. Відповідно до пп..12.2, 12.3 зазначеної Інструкції, визначено виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом.

При цьому нагляд за рухом з автомобіля без спеціального пофарбування та спеціальних сигналів допускається виключно у випадках руху у потоку транспорту. А використання приватних транспортних засобів не допускається взагалі.

Між тим, з фото, доданого до оскаржуваної постанови, не можна зрозуміти, як велася зйомка з якого автомобіля, який був припаркований або рухався. Це також говорить про порушення нормативних актів МВС при фіксації порушень, та перешкоджає застосуванню її результатів для притягнення осіб до адміністративної відповідальності.


В постанові зазначено що ___________ об 11 год 10 хв. В м. Дніпропетровську на вул. Наб.Заводська, е/о 270 водій автомобіля ______________рухався в населеному пункті, позначеному дорожнім знаком 5.45 ПДР України (початок населеного пункту). На фотокартці додано напис «вул. Набережна Заводська, е/о 270»

Але з розгляду самого зображення на фотокартці не можливо зробити висновок де саме рухався автомобіль, що визиває сумнів в законності отримання даного доказу.

З тих же обставин вказана швидкість 84км на годину сумнівна тому що у радіолокаційного відео записуючого вимірювача швидкості «Візір» має кут огляду який регулюється, тобто може вказати швидкість іншого автомобілю, який рухається поруч і/або більший за розмірами, а за таких умов це може означати, що насправді виміряна швидкість є швидкістю автомобіля, який рухався у кількох десятках метрах від мого автомобіля.

Згідно зі ст.ст.10-15 Закону України „Про метрологію та метрологічну діяльність”, на вимірювання у сфері, у якій їх результат можуть бути використані у якості доказу по справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд.

За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання в Україні. Таких документів до оспарюваної постанови не надано.

Згідно з ч. 6 ст. 258 КУпАП у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.

Постанова винесена без дотримання ст. 33 КУпАП, що також порушує мої права.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року N 14 Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КоАП.
У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
КУпАП визначено форму й передбачено основні вимоги щодо змісту як протоколу про адміністративне правопорушення, так і рішення, що постановляється в конкретній адміністративній справі, а також визначається компетенція осіб, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення.
Згідно ст.255 КУпАП уповноважені на те посадові особи органів внутрішніх справ мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення передбачені ч.3 та ч.4 ст.122 КУпАП. Інспектор УДПС _____________ взводу ДПС батальйону ДПС при УДАІ ________________________поза межі своєї компетенції виніс постанову серія АЕ №_______ по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Враховуючі вищевикладене вважаю, що постанова №АЕ ________________ по справі про адміністративне правопорушення від __________--- прийнята з порушеннями моїх прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 7, 276, 287, 288, 289, п. 3 ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. 2, 6-11, 18, 19, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ПРОШУ:
1. Прийняти даний адміністративний позов до провадження.
2. Визнати протиправними дії відповідача УДПС _____________ взводу ДПС батальйону ДПС при УДАІ.
3. Скасувати Постанову інспектора УДПС _____________ взводу ДПС батальйону ДПС при УДАІ _______________- від 05.12.2008р. №____________________.
Додаток:
- Квитанція про сплату державного мита;
- Копія постанови по справі про адміністративне порушення;
- Копія фотокартки доданої до постанови;
- копія адміністративного позову для відповідача та доданих до неї документів;

До Позову додаються такі документи:

1. Квитанція про сплату судового збору.

2. Копія Позову та доданих матеріалів для Відповідача.

3. Копія Постанови ХХ ХХХХХХ по справі про адміністративне правопорушення.

4. Копія фотознімка.

5. Копія паспорта Ф И О

6. Копія посвідчення водія Ф И О

7. Копія технічного паспорта автомобіля.