У останні місяці українські підприємці з різних регіонів України добре вивчили місце розташування Верховної Ради в Києві. Під парламентом вони вимушені регулярно влаштовувати протести проти урядового проекту Податкового кодексу. 4 листопада представники малого і середнього бізнесу знову довели народним обранцям, що "місце зустрічі змінити не можна". Красномовна назва маніфестації - "День гніву" - звучала як грізне попередження.

Масові акції протесту анонсувала народний депутат від НУНС Ксенія Ляпіна. За її словами, маніфестації, заплановані на 4 листопада, відбудуться, не дивлячись на те, що уряд переніс розгляд документу. "Підприємці вимагатимуть від Верховної Ради визнання недійсним голосування за Податковий кодекс в першому читанні і ухвалення законопроекту N7212, який ми внесли з лідером партії "За Україну"! В'ячеславом Кириленко, який торкається відміни спецпенсій і захисту підприємців від додаткового податкового навантаження", - повідала вона.

Пізніше керівник Всеукраїнського центру сприяння підприємницької діяльності Олександр Данилюк заявив, що до загальнонаціонального страйку підприємців приєднаються галузеві профспілки. "Підприємці і профспілки оголосили 4 листопада Днем гніву в Україні. Враховуючи те, що уряд зайняв вкрай некомпромісну позицію і відмовляється від будь-якого діалогу, ця акція також оголошена безстроковій", - відмітив активіст. При цьому, за його інформацією, політичні партії поки що не мають відношення до акції, а подібні пропозиції відкидаються її організаторами.

І ось настав судний день. Декілька тисяч представників малого і середнього бізнесу з різних регіонів країни зібралися біля Верховної Ради на акцію протесту з вимогами ввести мораторій на розгляд урядового проекту Податкового кодексу. У руках підприємці тримали плакати: "Ні азаровщині", "Податковому беззаконню - ні", "Замість податкових канікул - податкова зона", "Азаров, руки геть від базара".

"Знищення середнього класу - це і є ваші реформи"?, "Зроби подарунок Пенсійному фонду - помри молодим", "Верховна Рада проти народу - хто виграє"?, "Українці за розумні податки", "Великим вареником можна пригнітитися" та ін. Учасники акції барабанили в металеві відра, дули в дудки, закидали площу перед будівлею парламенту рулонами туалетного паперу.

До підприємців вийшла К.Ляпина. Вони були готові закидати територію Верховної Ради яйцями, але депутат призвала пікетників не робити цього, оскільки за це правоохоронці можуть притягнути до кримінальної відповідальності.

Вона попередила владу, що 16 листопада на вуличні акції протесту по усій Україні вийдуть сотні тисяч підприємців, якщо не будуть враховані їх пропозиції до Податкового кодексу.
За її словами, зараз підприємці платять 200 грн. єдиного податку в місяць, а Податковий кодекс пропонує їм платити 600, що є для них непосильною сумою. "Підприємці трохи відрізняються від членів уряду. Для підприємців 300 грн. - це не один раз поснідати, це зароблені гроші", - відмітила вона.

Депутат також підкреслила, що уряд хоче нав'язати дрібним підприємцям облік, з яким вони не зможуть впоратися. "Поки підприємцям нав'язуватимуть облік, поки їм підвищуватимуть податки, вони виходитимуть на вулиці і протестуватимуть", - попередила К.Ляпіна.

В той же час самі представники бізнесу під час зустрічі з главою Комітету Верховної Ради з питань податкової і митної політики Віталієм Хомутінником і головою Ради підприємців при Кабінеті Міністрів Леонідом Козаченко озвучили свої вимоги до урядового проекту Податкового кодексу. Зокрема, підприємці зажадали залишити кількість найнятих робітників у упрощенців до 10 чоловік, а також не виключати із спрощеної системи оподаткування юридичних осіб.

Також серед вимог підприємців - збільшення мінімального річного обороту для упрощенців до 700 тис.грн. Нині при доопрацюванні проекту Податкового кодексу до другого читання зафіксована пропозиція залишити цей поріг на рівні 300 тис.грн. для тих, хто працює без касового апарату, і підняти до 500 тис.грн. для тих, хто встановить касовий апарат. Причому, як підкреслив В. Хомутинник, касові апарати планується встановлювати коштом держави і заздалегідь в держбюджеті на це планується виділити близько 300 млн.грн.

Ще одна вимога - залишити на спрощеній системі оподаткування підприємців, які займаються такими видами діяльності, як реклама, консалтинг, діяльність у сфері бухгалтерського обліку, права, транспортних послуг, оптової торгівлі і посередництва.

І якщо В. Хомутинник висловив готовність йти на переговори, то голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський відразу заявив, що люди, що прийшли під парламент, не хочуть платити податки. Проте, як вважає чиновник, треба пам'ятати і про іншу країну, в якій живе 46 мільйонів . "І вони теж мають право на життя, на гідні зарплати і пенсії. А то у нас говорять: "Ой-ой-ой, яка у нас маленька пенсія  в країні - 700 гривень" або "Ой-ой-ой, яка маленька зарплата - 1200 гривень". Так, пани, а за рахунок чого вона буде більше, якщо у нас підприємці віддають 200 грн. і не хочуть платити навіть до Пенсійного фонду? Хоч, по суті, це теж мало", - відмітив він.
"Тому одні люди мають право на пікети, а інші мають право на життя. Хлопці, поступово звикайте до нормальної країни", - написав М. Бродський.

Ще різкіше відреагував на акцію Віце-прем'єр-міністр Сергій Тигипко. Пристрасті навколо проекту Податкового кодексу він назвав політичною грою. "Коли збираємося конкретно, то конкретних розмов немає проти Податкового кодексу. А я - за Податковий кодекс. Чому? Оскільки залишатися на 181-ій позиції податкового законодавства, яка сьогодні у нас є, з 183 країн - я проти такого місця", - сказав чиновник. "Йде чисто політична гра, яка призводить до того, що просто хтось намагається заробити бали, - політичні бали", - додав він.

Проте найближчим часом Віце-прем'єрові, напевно, доведеться пом'якшити свою позицію, оскільки саме йому Прем'єр-міністр Микола Азаров доручив провести зустрічі з керівниками і представниками громадських об'єднань малого і середнього бізнесу, щоб обговорити і систематизувати пропозиції і зауваження до Податкового кодексу з боку підприємців і представити їх на розгляд уряду.
Таким чином, обидві сторони налагоджено більш ніж рішуче. Але домовлятися, мабуть, все одно прийдеться. Питання тільки в тому, коли буде досягнутий компроміс.