Публікуємо уточнений Департаментом регуляторної політики Держкомпідприємництва проект доповнень і змін до Законів "Про автомобільний транспорт", "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій."., "Про ліцензування.". і Адміністративний Кодекс, який  був запланований на розгляд Кабінету Міністрів 16 червня ц.р. з метою його прийняття на поточній сесії Верховної Ради.

1.    Обґрунтування необхідності прийняття акта

Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення системи управління транспортним процесом у зв’язку з підготовкою та проведенням в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу» (далі – проект Закону) розроблено з метою належної підготовки автотранспортної галузі до проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, з урахуванням європейського (міжнародного) досвіду регулювання ринку надання послуг з перевезення пасажирів та їх багажу на таксі (далі – таксомоторні перевезення), а також усунення прогалин у Законі України «Про автомобільний транспорт» в частині узгодження норм Закону та урегулювання ситуації щодо «підміни» таксомоторних перевезень перевезеннями на замовлення.
Проектом Закону пропонується запровадити європейський (міжнародний) досвід регулювання ринку таксомоторних перевезень шляхом запровадження процедури квотування як максимально ефективної та обґрунтованої процедури допуску суб’єктів господарювання до таксомоторних перевезень.
Одночасно проектом Закону пропонується залучити до регулювання ринку таксомоторних перевезень органи місцевого самоуправління на рівні міст та районів.
Проектом Закону також визначаються загальні засади розподілу квот між автомобільними перевізниками та пропонуються засоби захисту внутрішніх ринків таксомоторних перевезень у містах та районах
Разом з тим розробник проекту Закону намагався більш чітко провести межу між таксомоторними перевезеннями та перевезеннями легковими автомобілями на замовлення, а також упорядкувати роботу таких посередників ринку таксомоторних перевезень як інформаційно-диспетчерські служби.
Окрім того, розробником проекту Закону після детального аналізу положень нормативно-правових актів, що регулюють ринок таксомоторних перевезень у європейських країнах, внесено й відповідні зміни щодо установлення відповідальності за порушення автотранспортного законодавства так і посилення відповідальності суб’єктів господарювання, які провадять свої діяльність на ринку автомобільних перевезень
Так, наприклад, сьогодні не можливо застосувати фінансові санкції до резидентів та нерезидентів України, які здійснюють так звані «каботажні» перевезення по території України, або відмовляються пред’являти посадовим особам, уповноваженим на здійснення державного контролю документи, перелік яких визначений у статтях 39, 48, 53 Закону України «Про автомобільний транспорт», не встановлена відповідальність інформаційно-диспетчерських служб, не можливо притягти до відповідальності й інших суб’єктів ринку таксомоторних перевезень.
Одночасно виникла об’єктивна необхідність внести виключно «технічні» правки та скорегувати автотранспортне законодавство України із загальноприйнятими положеннями господарського законодавства.
У зв’язку з цим приводиться у відповідність до положень Господарського кодексу України термін «адміністративно-фінансова санкція» та узгоджується термін «штраф».
Однією з вагомих прогалин Закону України «Про автомобільний транспорт» є відсутність норми, відповідно до якої державною виконавчою службою підлягають виконанню рішення органів державного контролю на автомобільному транспорті. Запровадження цієї норми дасть змогу Державній виконавчій службі відповідно до статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» виконувати свої функції та примусово стягувати адміністративно-господарські штрафи з порушників автотранспортного законодавства, зараховуються до загального фонду Державного бюджету України.
Відсутність даної норми призводить до неможливості наповнення Державного бюджету України в повній мірі, адже розгляду справ про стягнення адміністративно-господарських штрафів з порушників автотранспортного законодавства може затягуватися на рік або й більше. За цей час такий порушник вже або не має матеріальної можливості виконати рішення суду, або знаходиться в процесі ліквідації. Як правило, стягнення адміністративно-господарських штрафів з порушника, що ліквідується, є неможливим, адже такі «борги» та органи, діяльність яких призвела до їх виникнення, входять до четвертої черги відшкодування збитків. Тому такі кошти є виключно паперово-декларативними та не надходять до Державного бюджету України.
Отже, прийняття проекту Закону дозволить не лише усунути прогалин у автотранспортному законодавстві, а й призведе до фактичного наповнення Державного бюджету України та урегулювання ринку таксомоторних перевезень, а також показати можливість України швидко й ефективно запровадити європейський (міжнародний) підхід до регулювання транспортних процесів в Україні.

2.    Мета і шляхи її досягнення

Метою державного регулювання даного проекту Закону є запровадження європейського (міжнародного) досвіду регулювання ринку таксомоторних перевезень.
Окрім того, прийняття запропонованих змін дозволить виконати одне з основних завдань державного регулювання та контролю діяльності автомобільного транспорту – забезпечення балансу інтересів держави, органів місцевого самоврядування, користувачів транспортних послуг та підприємств, установ, організацій, інших юридичних та фізичних осіб – суб’єктів господарювання на автомобільному транспорті незалежно від форм власності.

3.    Правові аспекти

У даній сфері правового регулювання діють такі нормативно-правові акти:
1) Конституція України;
2) Європейська угода щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР);
3) Віденська конвенції про право міжнародних договорів;
4) Господарського кодексу України.
5) Закон України «Про транспорт»;
6) Закон України «Про міжнародні договори України»;
7) Закон України «Про автомобільний транспорт»;
8) Закон України «Про Кабінет Міністрів України»;
9) Закон України «Про виконавче провадження»;
10) Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»;
11) Закон України «Про місцеве самоврядування»;
12) Закон України «Про місцеві державні адміністрації»;
13) Кодекс України про адміністративні правопорушення»;
14) постанова Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 № 1190 «Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті»;
15) постанова Кабінету Міністрів України від 06.06.2006 № 789 «Про затвердження Положення про Міністерство транспорту та зв’язку України»;
16) постанова Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті».

4.    Фінансово-економічне обґрунтування

Для впровадження основних положень проекту Закону не потрібно додаткового фінансування з Державного бюджету. Для адміністрування процесу реалізації положень проекту Закону не має необхідності створювати додаткові робочі місця в органах державної виконавчої служби, адже до квітня 2006 року норма Закону України «Про автомобільний транспорт» щодо примусового стягнення адміністративно-господарських санкцій за порушення встановленого порядку провадження автоперевізної діяльності через органи державної виконавчої служби діяла та довела свою ефективність. З квітня 2006 року чисельність державних виконавців не зменшувалась, тому органи державної виконавчої служби цілком можуть забезпечити реалізацію норм проекту регуляторного акта в частині примусового стягнення адміністративно-господарських санкцій наявною штатною чисельністю. Оплата праці державних виконавців має здійснюватися  в межах доведених кошторисних призначень на відповідний бюджетний період та відповідно до положень трудового законодавства України, законів України «Про державну виконавчу службу» та «Про виконавче провадження».

5.    Позиція заінтересованих органів

Проект Закону потребує погодження із Міністерством фінансів України, Антимонопольним комітетом України, Міністерством економіки України, Міністерством внутрішніх справ України, Міністерством транспорту та зв’язку України та Головним контрольно-ревізійним управлінням України.
Проект Закону потребує обговорення з місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування.
Проект Закону потребує оприлюднення відповідно до положень Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

6.    Регіональний аспект

Проект Закону може торкатися розвитку адміністративно-територіальних одиниць, оскільки ринок таксомоторних перевезень, як правило, формується на рівні регіонів.
Проте проектом Закону передбачається розширення повноважень місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоуправління в частині безпосередньої їх участі у допуску до ринку таксомоторних перевезень автомобільних перевізників.
Отже, норми проекту Закону передбачають активізацію діяльності у сфері автомобільного транспорту на регіональному рівні.

7.    Запобігання корупції

Проект Закону може містити корупціогенні чинники, оскільки предмет правового регулювання пов’язаний з виконання контрольно-наглядових функцій органами виконавчої влади, а тому потребує проведення антикорупційної експертизи Урядовим уповноваженим з питань антикорупційної політики.
8.    Громадське обговорення

Проект Закону оприлюднено на офіційному сайті Держкомпідприємництва у розділі регуляторна діяльність з метою отримання зауважень та пропозицій від фізичних та юридичних осіб, в т.ч. й щодо запобігання проявам корупції під час реалізації положень проекту Закону.
Під час опрацювання проекту Закону вивчалася думка громадських організацій та об’єднань таксистів.

9.    Позиція соціальних партнерів

Проект Закону не стосується соціально-трудової сфери суспільних відносин.

10.    Прогноз результатів

До позитивних наслідків за результатами впровадження положень проекту Закону належить удосконалення національного законодавства та приведення його до норм міжнародного права, що діє у країнах Європейської спільноти, запровадження єдиного прозорого механізму оскарження рішень органів державного нагляду (контролю), зменшення зловживань з боку органів державного нагляду (контролю), а також збільшення надходжень до Державного бюджету України.
Окрім того, провадження положень проекту Закону дасть можливість:
запровадити ефективний контроль за функціонуванням ринку таксомоторних перевезень не лише з боку органів виконавчої влади за діяльністю суб’єктів господарювання, які надають послуги з міжнародних автомобільних перевезень, а й з боку місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування;
удосконалити законодавство, що регулює вантажні автомобільні перевезення;
встановити відповідний розмір адміністративно-господарських санкцій за порушення правил провадження господарської діяльності у сфері надання послуг з перевезення автомобільним транспортом;
запровадити механізм примусового виконання постанов, винесених до порушників автотранспортного законодавства, посадовими особами органу державного контролю на автомобільному транспорті (контролюючим органом).

Голова Державного комітету з
питань регуляторної політики
та підприємництва М. Бродський «___»___________ 2010 р.