Неділя, 24.11.2024, 12:32 | Приветствую Вас Гість | Регистрация | Вход
Головна » 2009 » Грудень » 9 » «Візіри» й надалі програють
«Візіри» й надалі програють
12:25
Ще на початку березня голова обласної Асоціації Роман Харук отримав постанову про накладення на нього штрафу інспектором Тисменицького  ДАІ.

Два рази п. Р. Харук оскаржував дії інспектора ДАІ на ім’я вищого керівництва, але там ніби води в рот набрали. Ні «добрий день, ні до побачення». Тому ймовірний порушник звернувся з позовною заявою в суд (через 1,5 місяця, як отримав постанову). Суд прийняв заяву до розгляду, постільки строк на оскарження постанови про адміністративне правопорушення пропущений позивачем з поважних причин.

В процесі розгляду позовної заяви  суд констатував: «Інспектором з дізнання та ДТП міста Тисмениця Драгомирецьким Р.В. при притягненні до адміністративної відповідальності Харука Романа Романовича не визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, не вказано норму закону, яка передбачає адміністративну відповідальність за правопорушення вчинене власником транспортного засобу. А застосовано норму , яка передбачає адміністративну відповідальність водія транспортного засобу, не встановивши особу, яка керувала даним автомобілем, чим було порушено вимоги ст. 7 КУпАП «Забезпечення законності при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення – ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом…»

Також, відповідно до ст. 33 КУпАП посадова особа зобов’язана встановити особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність – а як міг інспектор ДАІ з’ясувати дані обставини, коли нагляд вівся «партизанським методом»
,  тому суд констатував: - «Відповідно до ст. 280 КУпАП  притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення розпочинається зі стадії розгляду справи про адміністративне правопорушення по суті. У ході таких обов’язкових дій посадова  особа  зобов’язана  з’ясувати  ряд обставин, а саме: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи є обставини, що пом’якшують або обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Крім того,  під час розгляду справи про адміністративне правопорушення уповноважена посадова особа, відповідно до норм                ст.ст. 251, 252КУпАП, в обов’язковому порядку зобов’язана вияснити чи є достатні докази вчинення правопорушення особою, у відношенні якої ця справа розглядається  та оцінити  такі докази за внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю».

Досить важливою є судова практика, щодо самого приладу «Візир».
Тут суд констатує: - «Відповідно до ст. 10 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» результати вимірювань можуть бути використані за умови, якщо відомі  відповідні характеристики похибок або невизначеності вимірювань, проте відповідачем  такі дані не вказані. На вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані у якості доказу у справі, розповсюджується  державний метрологічний нагляд» Технічні особливості приладу «Візір» допускають можливість неправильного відображення фактичної швидкості руху автомобіля, а також наявність відповідних похибок під час фіксації. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про допуск даного типу засобів вимірювальної техніки до використання в Україні та повірку даного типу засобів вимірювальної техніки.  Таких документів позивачу надано не було. Також, відповідач не зазначив чи пристрій, яким здійснювалося фіксування руху транспортного засобу відповідає вимогам щодо точності, які встановлені для такого пристрою, у певних умовах його експлуатації, чим порушив вимоги ч.1 ст.11 вище зазначеного закону.

Працівники ДАІ мають право здійснювати фіксацію тільки у спеціально встановленій зоні спостереження, а на вказаній дільниці шляху повинен бути встановлений знак, що вказує можливість здійснення фотозйомки. Як вбачається з фотоматеріалів, спостереження за автомобілем велось зафіксованою камерою, тобто фіксуючий стояв на місці, на узбіччі дороги,  натомість ч.2 п.п. 2 п.12 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України затвердженої  наказом  МВС України №1111 від 13.11.2006 року , яка зобов’язує  інспектора ДАІ здійснювати потайний нагляд на службових транспортних засобах (автомобілях) звичайного пофарбування, без написів та розпізнавальних знаків, під час руху в загальному потоці транспортних засобів, тобто зйомка повинна проводитися виключно з автомобіля, який рухається в потоці машин; 12.12.2. ст. 12 під час контролю за дорожнім рухом працівник ДПС активно реагує на порушення Правил дорожнього руху і в першу чергу на ті, що призводять до скоєння  ДТП водіями та пішоходами. До них належать в т.ч. перевищення встановленої швидкості руху».

Також варто відмітити, що відповідач (ДАІ – інспектор з дізнання) зобов’язаний з’являтися в суд, подавати  свої   свідчення, заперечення, доводи. Як нам стало відомо, від працівників суду,представників ДАІ вони в суді бачать дуже рідко, а відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок  щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, тобто представника ДАІ, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Мотивація суду дуже чітка і обгрунтована і тому  « … суд – постановив:  Позов задоволити.  Скасувати постанову серії АТ № 0036361 від 07.02.2009 р. по справі про адміністративне правопорушення».

Звичайно, що після цього могла бути апеляція, але відповідач, який не з’являється в суд звичайно не має такого наміру, бажання, можливості та й моральності.

За статистикою, в суд з позовом по справах про адміністративні правопорушення, водії, імовірні правопорушники ПДР звертаються дуже рідко – до 5-6% від всіх накладених постанов. Виграють справи в суді - більше 90 %.  І саме через  ось такі позови і  відшліфовується в суспільстві взаємовідносини у сфері законодавства про забезпечення безпеки руху тай інші закони, які приймаються Законодавцем. А тому не слід боятися звертатися в суд чи інші інстанції, якщо ви вбачаєте, що ваші права і свободи  порушуються.

Категория: Новини Прикарпаття | Переглядів: 819 | Додав: taksi | Рейтинг: 0.0/0 |
Всього коментарів: 0

Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]