Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів владних повноважень.
Про це інформує Асоціацію заступник Міністра юстиції України Ю.Д. Притика на наше звернення.

Також Ю. Притика вніс роз’яснення, що ряд нормативно - правових актів МВС України має неперсоніфікований характер і розрахований на неодноразове застосування. Це такі нормативні документи МВС, які стосуються діяльності ДАІ (ДПС) України:

•  наказ від 26 лютого 2009 р. №77 виданий відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України від 24 вересня 2008 р. № 586 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», зареєстрований у Мін’юсті 24.04.2009 р. за №374/16390 в установленому порядку.
•   наказ від 27 березня 2009 р. №111 виданий відповідно до Закону від 24 вересня 2008 р. № 586 –VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху», зареєстрований у Мін’юсті 26.06.2009 р. за №576/16592 в установленому порядку.
•   наказ від 9 вересня 2009 р. №400/666 виданий відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законів України «Про міліцію», «Про дорожній рух», та «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними», постанови Кабінету Міністрів України від 17.12 2008 р.           № 1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів  для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», зареєстрований в Мін’юсті 06.10.2009 р. за №931/16947 в установленому порядку.
  

Згідно з висновками Міністерства юстиції усі вищеперелічені нормативно - правові акти відповідають положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини.